ПЕДИКУЛЬОЗ: ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Педикульоз: профілактика захворювання15.07.201912:22ПЕДИКУЛЬОЗ: ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯПедикульоз — це паразитування на людині комах вошей, що супроводжується свербежем і може призводити до специфічних захворювань шкіри.Воші паразитують на людині, харчуються кров'ю людини, відкладають яйця-гниди, які приклеюють до волосся. Самка відкладає щодня 3 - 7 яєць, за все життя — від 38 до 120 яєць. Тривалість життя дорослих особин — 27-30 днів.Розрізняють такі різновиди педикульозу, згідно з місцем паразитування вошей:головний — паразитування вошей на волосистій частині голови переважно на скронях, потилиці, тімені, а також у вусах, бороді (паразит — головна воша);лобковий (фтиріоз) — паразитування цих комах у жінок: в ділянці лобка, у чоловіків: в паховій зоні, на волосяній частині живота, грудей, на вусах, а у дітей: на віях, і бровах (паразит — лобкова воша);платтяний — паразитування вошей в складках одягу, білизни (паразит — платтяна воша).Крім безпосереднього паразитизму, платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, епідемічний (або вошивий) поворотний тиф, волинську гарячку.Педикульоз має такі прояви:свербіж шкіри в місці укусу воші;дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі;наявність гнид у волоссі;Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.Шляхи передачіПлаттяні і головні воші передаються від людини до людини при безпосередньому контакті або через одяг, головний убір, тканинні предмети побуту, гребінці, тощо. Лобкова воша як правило передається з лобкового волосся під час статевого акту, але можлива також передача через речі (постільна білизна, спідня білизна тощо). Неможливо заразитися вошами від тварин, оскільки ці паразити видоспецифічні, тобто людські воші можуть жити тільки на людині.Педикульоз можна дістати практично в будь-якому місці, де можливий тісний контакт однієї людини з іншою: в магазині, потязі чи іншому громадському транспорті і навіть у туалетах, лазнях, саунах, басейнах, спортивних роздягальнях. Більш того, воша може протягом 2 – 3 днів чекати нового господаря.ПрофілактикаНаявність педикульозу є загальною соціальною проблемою щодо здоров’я серед усіх вікових груп, особливо серед дітей шкільного віку. Оскільки воші передаються від людини до людини, важливо дотримуватись правил гігієни, не користуватись спільною білизною, не спати на одній подушці тощо.Позбавлення від педикульозуІснує багато способів позбавлення педикульозу (знищення вошей і гнид). Для цього зверніться до лікаря та використовуйте засоби, які він порадить. Важливо дотримуватися інструкції із застосування того чи іншого препарату та слідкувати за терміном його придатності.СтатистикаУ 2017 році було зареєстровано 15 813 випадків захворювання на педикульоз і фтиріоз, у 2018 р. – 14 227. За 5 місяців 2019 року зареєстровано 5 523 випадків захворювання на педикульоз і фтиріоз, за 5 місяців 2018 року їх було 6 875 – зменшення становить 19,67%.Серед дітей організованих дитячих колективів найбільш уражені діти, які відвідують спеціалізовані школи та дитячих дошкільних закладів.У 2018 році збільшення ураженості на педикульоз, фтиріоз зареєстровано в 6 регіонах: Миколаївській (на 2,4%), Луганській (на 8,9%), Сумській (5,6%), Харківській (7,1%), Чернівецькій (21,4%) та Чернігівській (10,2%). Збільшення ураженості відмічається за рахунок дітей від 0 до 17 років у Чернівецькій на 23,3%, Харківській – 6,6% та Луганській – 2,5% областях.Зменшення рівня ураженості зареєстровано у 19 регіонах, де показники ураженості менші від середнього показника по Україні (33,5) в межах від 20% до 1,4 рази. У 2018 році в Україні було зареєстровано три форми педикульозу. Найбільш поширеним був головний педикульоз, частка якого серед сукупного педикульозу залишилася такою ж високою, як і в попередні роки, і становила 96,1%, платтяного та змішаного педикульозу – 3,8%

Навесні в лісах і парках активізуються кліщі, чиїх укусів людині слід остерігатися під час відпочинку на природі. Укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, затверділість м'язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м'язів, нервової і серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який нападає прямо із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час укусу кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.

В Україні місцеві випадки кліщового вірусного енцефаліту серед людей реєструються майже щорічно Волинській області. За останні 5 років випадки захворювання реєструється спорадично.

У разі виїзду до вказаних регіонів слід пройти курс щеплень проти кліщового енцефаліту не менше, ніж за 14 днів до виїзду. Для термінової профілактики та лікування призначається імуноглобулін проти кліщового енцефаліту. Препарат слід вводити в найбільш ранні терміни з моменту можливого зараження - не пізніше 4-х діб після укусу кліща.

Марсельською гарячкою людина може заразитися через укуси інфікованого південного собачого кліща, через кон'юнктиву очей, слизову оболонку носа, а також втираючи в шкіру інфікованих кліщів при розчухуванні. 

Що робити, щоб не допустити укусу кліща?

1. Для прогулянок на природі покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла - аби легше було помітити кліщів.
2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і своїх супутників, аби виявити кліщів. Повторіть огляд вдома. Особливо ретельно обстежте ділянки тіла, покриті волоссям.
3. Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
4. Повернувшись додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу.
5. Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби, найчастіше це - аерозолі, які відлякують кліщів.

Що робити, якщо кліщ присмоктався?

1. Якщо Ви виявили кліща на шкірі, негайно зверніться до найближчого травмпункту. Якщо це неможливо, видаліть його самостійно: змастіть кліща олією (але не заливайте, щоб не задихнувся), повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини.
2. Після видалення кліща змастіть ранку розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився, його видаляють стерильною голкою.
3. Після видалення ретельно вимийте руки з милом, а кліща спаліть.
4. Протягом двох тижнів щоденно замірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі - зверніться до лікаря!

Бережіть себе! Ми бажаємо Вам здоров’я!

Перша допомога при укусі бджоли або оси

Найбільше укусів бджіл та ос зазвичай фіксують у липні та серпні. Особливо обережним слід бути, якщо їсте солодкі фрукти або ягоди. Що робити, якщо смугаста комаха все ж вкусила, розповіли в Обласному центрі здоров’я. 

«Укус бджоли або оси може спричинити алергію. Дуже рідко у людей виникає сильна реакція – аж до анафілактичного шоку. Якщо після укусу комахи з’явилися сильний головний біль, задишка, нудота, судоми – слід негайно викликати швидку. До лікаря необхідно звернутися і якщо укус прийшовся на язик, гортань, губу, обличчя. Те ж саме – якщо вжалило кілька бджіл або ос, - наголосили в Обласному центрі здоров’я. – Тим, хто знає про свою схильність до алергії, варто носити із собою  антигістамінні препарати». 

Лікарі нагадали правила першої допомоги при укусі бджоли або оси. Найперше слід промити місце укусу. Якщо є жало, обережно витягти його чистими  пальцями. Підійдуть й попередньо продезінфіковані пінцет або голка. Далі необхідно обробити ранку спиртом, зеленкою, йодом або перекисом водню. Можна випити антигістамінну пігулку.

«Необхідно пити більше води або чаю. Місце укусу краще взагалі не чіпати, тим паче, не розчісувати», - додали в Обласному центрі здоров’я. 

Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

• вживання отруйних грибів;
• неправильне приготування умовно їстівних грибів;
• вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
• вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння:

нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

Застерігаємо!

• Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.
• Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Не збирайте гриби:

• якщо не впевнені, що знаєте їх – якими б апетитними вони не здавалися;
• поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
• невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення “бульба”, оточене оболонкою;
• з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих;
• ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
• “шампіньйони” та “печериці”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.
• Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, – вони не завжди відповідають дійсності.
• Не куштуйте сирі гриби на смак.
• Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом – викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
• Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
• При обробці кип’ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
• Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, – грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
• Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
• Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
• Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд – також може статись отруєння.
• Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов’язково прокип’ятіть 10-15 хвилин.
• УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:
• “Усі їстівні гриби мають приємний смак”.
• “Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний”.
• “Усі гриби в молодому віці їстівні”.
• “Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів”.
• “Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби”.
• “Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні”.
• “Отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин”.
• “Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах”.

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) – з’являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів. 

Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами.

• Викличте “Швидку медичну допомогу”.
• Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.
• Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.
• З’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

• Вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж алкогольні напої, молоко, – це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам’ятайте: Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Настійно радимо всім! Якщо ви не впевненні у грибах – не збирайте та не їжте гриби зовсім. Без грибів можна прожити.

ПРОФІЛАКТИКА ГЕЛЬМІНТОЗІВ

Гельмінтози – найпоширеніші захворювання людини. За даними ВООЗ, у світі тільки аскаридозом щорічно уражується 1,2 млрд осіб. В Європі гельмінтозами уражений кожен третій житель. Територія України має сприятливі умови навколишнього середовища для широкого поширення захворювань цієї групи, свідченням чого є 2 млн захворювань гельмінтозами, що реєструються щорічно. І ці цифри не остаточні, оскільки симптоми ураження глистами часто не є очевидними і маскуються під інші захворювання або тимчасове погіршення стану здоров’я. Швидка втомлюваність, блідість шкіри або алергічні висипання, темні кола під очима і розлад шлунка… Хто запідозрить, що ці симптоми можуть вказувати на наявність глистів? Але сьогодні в світі відомо понад 350 видів гельмінтів, які можуть викликати захворювання у людини. В Україні з них виявлено близько 30 видів.

    Зазвичай зараження гельмінтами чи кишковими найпростішими відбувається через забруднений випорожненнями грунт. Наприклад, якщо не мити руки і не чистити нігті після роботи із землею, їсти брудні овочі, фрукти та ягоди. Крім того, не останню роль в зараженні цими паразитами грають мухи. Вони на своїх лапках і хоботку переносять яйця глистів та цисти найпростіших на продукти харчування. Також зараження ними можливо і при випадковому ковтанні води при купанні у водоймах. Діти нерідко заражаються паразитами від домашніх тварин (собак, кішок), які проживають з власниками в приватних будинках та квартирах.
     Крім того, велику насторогу викликає відсутність спеціалізованих майданчиків для вигулу домашніх улюбленців, що призводить до забруднення дитячих майданчиків, пісочниць, прибудинкових територій, парків збудниками гельмінтозів.
      Ознаки паразитарного захворювання залежать від виду та кількості паразитів, а також від індивідуальної реакції організму на глисти або найпростіші. Перші симптоми зараження паразитами: погіршується апетит, з’являється блювота, нудота або слинотеча, болі та відчуття руху у животі. Запори чергуються з проносами, розвивається швидка стомлюваність і слабкість, порушується сон. Наприклад, при зараженні гостриками, хворих турбує свербіж в області заднього проходу і промежини. Посилюється він вночі і в стані спокою. Іноді він настільки сильний, що хворий прокидається.
       При запорах, різких болях, відчутті руху в животі і його здуття, слід негайно звертатися до лікаря. Такі симптоми можуть свідчити про виниклу кишкову непрохідність. При важких гельмінтозах розвиваються порушення з боку нервової системи: тривалі головні болі, запаморочення, нервові тіки. При аскаридозі, токсокарозі через особливості міграції паразита в організмі може виникнути такий симптом наявності глистів як нападоподібний сильний кашель. Часто ознаками глистів та простіших у людини є шкірні зміни у вигляді різних висипів.

       При будь-якій підозрі на глистяну інвазію слід обов’язково звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням. Діагноз підтверджується звичайним аналізом калу на яйця глистів і цисти кишкових найпростіших. Якщо при першому аналізі калу яйця або цисти паразитів у людини не виявлені, але ймовірність зараження висока, аналізи повторюють кілька разів поспіль.
    Найпоширенішими симптомами глистяної інвазії є запори, проноси, підвищення газоутворення та здуття, анемія, алергічні реакції, болі в м`язах та суглобах, хронічна втома, порушення сну та апетиту та багато інших.
    Профілактика гельмінтозів включає не тільки дотримання санітарно-гігієнічних норм. Необхідно регулярно обстежувати домашніх тварин на наявність гельмінтів, а також проводити їх дегельмінтизацію. Вкрай важливим є раннє виявлення хворих і своєчасне їх лікування.

Рекомендуємо дотримуватися таких нескладних правил особистої безпеки:
1. Мийте руки перед їжею.

2. Намагайтеся обдавати окропом зелень, що подається до столу в сирому вигляді.

3. Не пийте сиру воду, особливо з відкритих водойм.

4. Пам’ятайте, що хороша риба, наприклад, в’ялена чи копчена – це сильно просолена риба, а хороша ікра лише та, яка виготовлена на ліцензованому підприємстві.
5. Не вживайте в їжу напівсире м’ясо (шашлик і домашнє сало з прожилками м’яса) – це становить 95% всіх заражень на трихінельоз.

6. Не купайтеся в невідомих водоймах.

7. Застосовуйте репеленти з метою відлякування комарів і мошок. Кровососні комахи є переносниками ряду гельмінтів, наприклад, такого як дірофіляріоз.

8. І ще пам’ятайте: необхідно завжди думати про інших людей. Проведіть дегельмінтизацію своєї собаки. Навіть якщо у Вас немає маленьких дітей, що грають в пісочниці, не удобрюйте квіти фекаліями собак і кішок, не дозволяйте їм пакостити в громадських водоймах. Припиняйте, по можливості, подібні дії інших любителів тварин.

9. Регулярно проводіть дегельмінтизацію себе і своєї сім’ї, включаючи тварин, з метою профілактики розвитку ускладнень. Заразитися можна скрізь і всюди.   Не треба цього боятися. Треба вчасно застосовувати адекватні, безпечні і надійні способи дегельмінтизації.

     Але не займайтеся самолікуванням! Часто такі суб’єктивні симптоми, як погіршення апетиту, скрегіт зубами тощо спонукають проводити дітям дегельмінтизацію. Однак мало хто знає, що деякі з препаратів надзвичайно токсичні для дітей, особливо раннього віку. Тому при виявленні в вашої дитини якихось із вищевказаних симптомів, зверніться до лікаря, який призначить адекватне та безпечне лікування вашим близьким.