.

Гендерна освіта - це підхід до освіти, який спрямований на розуміння та усунення нерівності статей та розбіжностей у сприйнятті ролі статі у суспільстві. Основним завданням ґендерної освіти є формування свідомості про те, що стать не є біологічно визначеною категорією, а є соціально конструйованою.

Основні завдання ґендерної освіти включають наступні пункти:

1. Формування свідомості про різницю між статевими ролями, які виконуються в суспільстві та культурі.
2. Передача знань про те, як статева рівність може сприяти розвитку суспільства в цілому.
3. Підвищення рівня освіченості з питань насильства, яке зазвичай спрямоване на жінок і дівчат.
4. Підтримка інклюзивної освіти, яка забезпечує рівні можливості для дітей незалежно від їх статі, рівня здібностей та інших факторів.

Гендерна педагогіка – це сукупність підходів, спрямованих на створення комфортних умов у навчальному закладі щодо соціалізації дітей, важливою складовою якої є само ідентифікація дитини як хлопчика або дівчинки.

    Вимогою часу стало нове прочитання і нове розуміння освітнього досвіду видатних педагогів. Це дає відповідь на багато запитань стосовно гендерного виховання хлопчиків та дівчаток, принципів гендерної рівності у вихованні обох статей сучасними «новаторами». Антон Макаренко вважав, що «виховання дівчин­ки чи хлопчика – це передусім формування культури особистості, виховання її як майбутнього сім'янина, формування в неї почуття любові, власної гідності, яке включає самоповагу й повагу до інших».

Здійснення виховної роботи з дошкільниками пе­редбачає високий рівень гендерної культури вихо­вателя. Від використання ним виховних траєкторій залежить реальне здійснення реконструкції тради­ційних культурних обмежень у розвитку особистості дошкільника, створення умов для максимальної ре­алізації і розкриття здібностей дівчаток і хлопчиків у процесі педагогічної взаємодії.

Цінностями гендерної культури педагога є:

• усвідомлення абсолютної цінності прав чоловіків і жінок, свободи особи;
• усвідомлення себе як особистості, здатної впли­вати на гендерну ситуацію в державі;
• активна позиція щодо потреби участі в гендер­них перетвореннях;
• критичне сприйняття соціально-політичної ін­формації;
• розуміння рівноправної участі обох статей у по­літичному житті;
• лояльне і водночас вимогливе ставлення до обох статей;
• готовність відповідати за власні рішення та їхні наслідки;
• почуття власного достоїнства, толерантність, плюралізм, здатність до компромісу.

Рівноправність у виховному процесі передба­чає:

• однакові педагогічні вимоги, тон і зміст звертан­ня до хлопчиків і дівчаток;
• статево нейтральні вимоги до дотримання пра­вил культурної поведінки, уникнення нав'язування стереотипів на зразок: «хлопчикам (дівчаткам) не личить...» тощо;
• орієнтацію на індивідуальний розвиток дитини, її здібності, уподобання, можливості оволодіння уні­версальними вміннями та навичками незалежно від статі;
• заохочення дітей до спільних занять, ігор, видів діяльності, уникнення статевого сепаратизму у спіл­куванні;
• однаковий доступ та заохочення дітей до ко­ристування різними іграшками, спортивним інвента­рем, приладдям;
• обговорення з дітьми проблем стосунків статей, наголошення на їхній рівності та взаємозамінності в сім’ї та суспільстві;
• привернення уваги вихованців до реклами, дитя­чих часописів, ілюстрованих матеріалів, які нав'язують традиційні стереотипи, статеві ролі чоловіків та жі­нок;
• демонстрування вихователями андрогінних рис, уникнення статево типізованих моделей поведінки.

Цінним орієнтиром у справі гендерного виховання є позиція видатного психолога-гуманіста Василя Сухомлинського: «Не має бути таких трудових відносин, щоб дівчатка обслуговували хлопчиків і звикали, таким чином, до ролі домогосподарки. Те, що треба робити в домашньому господарстві, однаково вміло й старанно мають робити чоловіки і жінки. Коли і є якийсь розподіл у самообслуговуванні, то він має бути тимчасовим: сьогодні хлопці виконують одну роботу, завтра – іншу».

  Отже, узагальнюючи ідеї виховання хлопчиків та дівчаток, маємо відмовитися від диференційованого, обмежувального підходу до виховання дитини залежно від її статі, від статево відповідних традиційних очікувань на користь особистісного, індивідуального розвитку дитини.

• Сприяти  самопізнанню, самореалізації, самоствердженню самовдосконаленню особистості;
• Розвивати навички відповідальної і водночас безпечної поведінки, умінь адекватного прийняття рішень у різноманітних, у т. ч. складних життєвих ситуаціях;
• Сприяти формуванню  громадянської позиції особистості.
• Індивідуальна робота – один із найважливіших засобів педагогічного впливу на духовне становлення дітей, на формування їхньої активної громадянської позиції, необхідна умова збагачення інтелектуального, творчого потенціалу вихованців, найбільш повного розвитку здібностей, талантів в інтересах самої особистості й суспільства.
• Організувати систему виховної роботи педагогічно вміло й компетентно з урахуванням вимог часу й можливостей дітей  – досить складне, адже вона вирішує завдання цілісного формування й розвитку особистості. У зв’язку з цим
• Надзвичайно важливим є комплексний підхід до проведення виховних заходів,що залежить від уміння педагога ставити й вирішувати одночасно різні виховні завдання.

Нормативна база

1. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 52, ст.561);
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року»;
3. Наказ МОНМС від 10.09.2009 № 839 «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту»

І. Загальні питання

          Стратегія впровадження гендерної рівності у дошкільному навчальному закладі Дмитрівському дитячому садку ‘‘Ромашка’’ Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до 2030 року (далі — Стратегія) визначає базові принципи, цільові групи, стратегічні цілі та завдання щодо реалізації державної політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у закладі дошкільної освіти.

Мета Стратегії — забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків, запобігти та протидіяти будь-якій дискримінації у сфері освіти для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, запровадивши зміни в структурно-організаційному та змістовно-процесуальному аспекті.

Стратегія ґрунтується на таких принципах:

• змістових — дотримання демократичних цінностей і свобод, рівності, справедливості, демократії, верховенства права, егалітарності (рівності прав і можливостей), поваги до людської гідності, доступності, недискримінації;
• функціональних — системність, інклюзивність та широке, активне і значуще залучення жінок і чоловіків та всіх зацікавлених сторін до реалізації цієї Стратегії, проведення моніторингу та оцінки прогресу її реалізації, відкритість і прозорість, інноваційність, інтерсекційність та врахування потреб різних груп залежно від можливих додаткових підстав для дискримінації (раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак);
• організаційних — об’єктивність та обґрунтованість визначення проблем у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, проведення оцінки їх масштабу, відповідність міжнародним нормам та зобов’язанням, оптимальність варіантів розв’язання проблем, орієнтація на кращі міжнародні стандарти та практики у сфері освіти, відкритість процесу реалізації положень цієї Стратегії та надійний механізм підзвітності, включаючи конкретність, досяжність цілей та вимірюваність очікуваних результатів її реалізації.

Реалізація державної політики та провадження просвітницької діяльності щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків здійснюються відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» і спрямовані на:

• утвердження гендерної рівності; (продовження додатка) 
• недопущення дискримінації за ознакою статі;
• застосування позитивних дій;
• запобігання та протидію насильству за ознакою статі, зокрема всім проявам насильства стосовно жінок;
• забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті важливих рішень;
• забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків;
• підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;
• виховання і пропаганду серед населення України культури гендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у сфері освіти;
• захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

ІІ. Цільові групи

Реалізація цієї Стратегії спрямована насамперед на такі цільові групи:

• здобувачки і здобувачі освіти — вихованки / вихованці;
• педагогічний персонал, який забезпечує ефективність та якість її функціонування, від чиїх уявлень, поглядів, ідеалів, оцінок та переконань значною мірою залежить світогляд майбутніх поколінь;
• батьки та законні представники здобувачок і здобувачів освіти, які здійснюють виховання дітей, формують їх уявлення про світ та є взірцем поведінки;
• управлінський персонал (директор, вихователь-методист), який ухвалює управлінські та кадрові рішення, визначає умови для роботи закладу, зокрема реалізує державну політику щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у ЗДО.

ІІІ. Актуальність розроблення Стратегії та виконання заходів

Дані статистики засвідчують значну фемінізацію в  Дмитрівському дитячому садку ‘‘Ромашка’’ (представленість жінок становить 100 %).

Жінки займають посади виховательок, технічного персоналу та адміністрації закладу.

Наявні «приховані» та «відкриті» елементи дискримінації за ознакою статі в навчально-методичній літературі, взаєминах у дитячому колективі, стилі педагогічного спілкування.

Впровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері дошкільної освіти в закладі пов’язане з необхідністю подолання стереотипів за ознакою статі під час формування соціально-громадянської компетентності, адже однакове, на перший погляд, ставлення до осіб різної статі в умовах наявної гендерної стереотипізації насправді не надає рівних можливостей, а закріплює та відтворює нерівності.

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків повинно сприяти забезпеченню всім учасницям /учасникам освітнього процесу рівних продовження додатка

можливостей участі в освітньому процесі незалежно від їх статі або інших ознак.

Актуальним є питання щодо формування у працівників закладу базових знань, умінь та навичок з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, підтримки освітніх ініціатив партнерства з установами різного рівня та службами міста, громадським сектором відповідного профілю для запобігання /підтримки постраждалих від будь-яких актів насильства.

ІV. Стратегічні цілі та показники їх досягнення

Реалізація Стратегії сприятиме досягненню таких стратегічних цілей:

• комплексне впровадження принципів, політики і заходів, поваги до людської гідності та недискримінації у локальних документах закладу;
• посилення ролі закладу дошкільної освіти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі;
• розширення співпраці з відповідними установами та посилення компетенції всього персоналу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у закладі, як основи для подолання наслідків військових дій на психіку здобувачів освіти.

4.1. Стратегічна ціль 1.

Комплексне впровадження принципів, політики і заходів, поваги до людської гідності та недискримінації у локальних документах.

На сьогодні в закладі створені локальні документи, які не містять норм прямої дії, що створює певну правову прогалину, яка дає змогу уникнути вирішенню питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у разі ухвалення нових документів.

Завдання, спрямовані на досягнення стратегічної цілі:

• внести зміни до локальних документів, що регламентують освітню, організаційну, фінансово-господарську діяльність закладу;
• вести документообіг з урахуванням принципів недискримінації мовлення/ мови, впровадивши стратегію фемінізації, нейтралізації, уникнення андроцентризму та сексизму;
• використовувати в діловодстві, допустимі сучасними нормами української мови, форми жіночого роду поряд із чоловічими відповідниками для позначення осіб різної статі;
• забезпечити системне використання гендерно чутливого недискримінаційного мовлення /мови під час ведення документообігу у сфері освіти.

                                                                                                   продовження додатка

Показники та етапи досягнення цілі:

І етап — 2024—2025 роки;

ІІ етап — 2026—2027 роки;

ІІІ етап — 2028—2030 роки.

Кількість локальних документів, які перевірено та внесено зміни: 

І етап -1 (Правила внутрішнього розпорядку закладу); 

ІІ етап — 1 (Колективний договір закладу); 

ІІІ етап — 2 (Статут закладу, посадові та робочі інструкції).

Стратегічна ціль 2.

Посилення ролі закладу освіти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти на засадах поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі.

Діяльність із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків повинна мати наскрізний характер, відтворюватися та поглиблюватися завдяки розробленню недискримінаційного, інклюзивно-освітнього та навчально-методичного забезпечення, впровадження компетентнісного підходу; провадження виховної діяльності, спрямованої на виявлення і нейтралізацію стереотипів за ознакою статі, які призводять до недотримання паритетного становища жінок і чоловіків та дискримінації.

Завдання, спрямовані на досягнення цілі:

• формувати недискримінаційне освітнє середовище у закладі, створити безбар’єрне, інклюзивне середовище, дружнє до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
• використовувати інноваційні педагогічні технології, форми та методи виховання, що сприяють створенню та підтримці атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності та інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне (несправедливе, упереджене) ставлення один до одного всіх суб’єктів освітнього процесу;
• формувати у вихованок / вихованців уявлення про рівні права та можливості жінок і чоловіків, розуміння уявлень про неповторну індивідуальність кожної особи;
• сприяти у проходженні сертифікаційних тренінгових програм (курсів) та програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників / працівниць з питань гендерної рівності й недискримінації, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• сприяти у закладі освіти заохоченню хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять / ігор, спільного користування ігровим / навчальним інвентарем;
• реалізувати в закладі спільні просвітницькі заходи, спрямовані на подолання стереотипів та дискримінації за ознакою статі;
• сприяти участі членів родини здобувачів / здобувачок освіти у просвітницьких заходах щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і продовження додатка чоловіків (привернення уваги до нав’язування стереотипів за ознакою статі через інформаційне оточення, дитячу літературу, марковані за ознакою статі іграшки та одяг; ознайомлення із різноманітними проявами сексизму тощо);
• формувати навички безпечної взаємодії працівників і працівниць закладу з інформаційно-комунікаційним середовищем, що надає доступ до принизливого контенту сексуального або насильницького характеру, який може бути шкідливим;
• збалансувати з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків щодо предметно-розвивального середовища, процесу добору іграшок, облаштування осередків діяльності (ігрових зон), доступу дітей до обладнання з урахуванням їхніх інтересів без закріплення за статевою ознакою та із забезпеченням однакових можливостей у доступі до різних іграшок, спортивного інвентарю тощо;
• провести у закладі дошкільної освіти внутрішній моніторинг календарних планів освітньої роботи та плану роботи закладу на рік;
• організовувати у закладі дошкільної освіти освітній процес з урахуванням оволодіння дівчатами і хлопцями варіативними моделями поведінки для їхньої успішної подальшої самореалізації;
• надавати учасникам освітнього процесу інформацію щодо можливості професійного самовизначення без обмеження їх рамками «жіночих / чоловічих» професій;
• проводити заходи, які сприяють кращому розумінню унікальності і значущості кожної людини, що допомагатиме пізнавати світ, збагачувати свідомість у співпраці та довірі.

Показники та етапи досягнення цілі:

І етап — 2024—2025 роки;

ІІ етап — 2025—2027 роки;

ІІІ етап — 2028—2030 роки.

Кількість працівників/працівниць, які пройдуть сертифіковані курси, тренінги чи програми підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків:

І етап — 2; 

ІІ етап — 5; 

ІІІ етап — 6.

Кількість заходів, запланованих у плані роботи закладу на рік щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: 

І етап — 1; 

ІІ етап — 2; 

ІІІ етап — 2.

продовження додатка

Стратегічна ціль 3.

Посилення компетенції персоналу з питань співпраці з відповідними установами у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Завдання, спрямовані на досягнення цілі:

• організувати просвітницьку діяльність, інформаційно підтримувати працівниць і працівників закладу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, правових аспектів гендерної рівності;
• забезпечити взаємодію закладу дошкільної освіти з установами різного рівня, батьками, громадськістю;
• розміщувати на сайті закладу інформацію із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• сприяти підвищенню кваліфікації педагогічних працівниць / працівників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• організовувати та проводити заходи з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Показники та етапи досягнення цілей:

І етап — 2022—2024 роки;

ІІ етап — 2025—2027 роки;

ІІІ етап — 2028—2030 роки.

Кількість педагогічних працівників/працівниць, які пройшли сертифіковані курси, тренінги чи програми підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: 

І етап — 2; 

ІІ етап — 2; 

ІІІ етап — 2.

Кількість заходів у плані роботи закладу на рік щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству і дискримінації, зокрема за ознакою статі:

І етап — 1; 

ІІ етап — 2;

ІІІ етап — 2.

Стратегічна ціль 4.

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у закладі, як основи для подолання наслідків військових дій на психіку здобувачів освіти.

Завдання, спрямовані на досягнення цілі:

• посилити освітні спроможності закладу щодо протидії насильству, зокрема за ознакою статі, подолати його наслідки та забезпечити гарантії його неповторення, впровадивши спеціальні напрями роботи психологічної та методичної служб, розширити співпрацю з правоохоронними та соціальними органами;

                                                                                                          закінчення  додатка

• сприяти позбавленню стереотипних уявлень у працівників закладу про роль жінок і чоловіків;
• сприяти підвищенню рівня обізнаності працівників закладу про зв’язок гендерних питань і питань безпеки;
• не допускати гендерний розрив і забезпечувати доступ всіх учасників освітнього процесу до ресурсів та можливостей закладу;
• посилити соціальний захист працівниць/працівників в умовах безпекових викликів.

Показники та етапи досягнення цілей:

І етап — 2024—2025 роки;

ІІ етап — 2025—2027 роки;

ІІІ етап — 2028—2030 роки.

Кількість наявних у педагогічних працівників/працівниць сертифікатів про підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: 

І етап — 2; 

ІІ етап — 3; 

ІІІ етап — 3.

Навчання працівників щодо створення у закладі недискримінаційного, інклюзивного, без бар’єрного підходу, а також вимог безпеки та енергоефективності: 

І етап — 1;

ІІ етап — 1; 

ІІІ етап — 1.

V. Прикінцеві положення

Під час проведення оцінювання результатів реалізації Стратегії можна враховувати статистичну інформацію, результати опитування колективу, моніторингу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.

За потреби Стратегію переглядають та уточнюють.

• Проаналізувати нормативно-правові документи з питань профілактики, гендерно - обумовленого насильства, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
• Посилити роботу у напрямку психологічної просвіти та підвищення психологічної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу з питань профілактики гендерно  - обумовленого насильства, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
• Забезпечувати участь фахівців психологічної служби у семінарах, засіданнях, конференціях, тренінгах з питань профілактики ГОН, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
• Здійснювати соціально-педагогічну, психологічну реабілітацію дітей, учнів та студентської молоді, що опинились у складних життєвих обставинах.

В закладі Дмитрівського дитячого садка ‘‘Ромашка’’ забезпечують:

• рівні умови для жінок і чоловіків під час вступу на роботу до навчального   закладу;
• підготовку та видання навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка;
• виховання культури ґендерної  рівності, рівного розподілу професійних і сімейних обов'язків.

З метою впровадження принципів гендерної рівності в Дмитрівському дитячому садку ‘‘Ромашка’' здійснюються наступні заходи:

• проводити дослідження психолого - соціальних аспектів ґендерного виховання дітей  у дошкільному закладі та стану ґендерного насильства у сімейному середовищі;
• проводити у дошкільному закладі заняття з гендерної рівності;
• забезпечити обговорення  питань гендерної рівності на заходах, які проводити  для трудового колективу;
• проводити роботу  з дітьми та батьками з питань формування гендерної культури та гендерного виховання організовувати та проводити конкурс дитячих малюнків на гендерну тематику.

До підготовки та проведення занять ґендерної грамотності доцільно залучити соціально-психологічний центр, представників органів державної влади та самоврядування, батьківських комітетів, дослідників, науковців, представників громадських організацій, які мають відповідний досвід тощо. Незалежно від того, з дітьми якого віку проводитиметься заняття ґендерної грамотності, педагог має володіти базовою інформацією, пов'язаною з питаннями рівності жінок і чоловіків, а також спиратися на законодавчі акти з питань забезпечення рівності громадян жіночої та чоловічої статей. Ключовими в контексті заняття є чотири поняття: «ґендер», «ґендерна рівність», «ґендерна рівноправність», «ґендерна поведінка».

У змісті занять можуть бути висвітлені найрізноманітніші питання суспільства: взаємини в сім’ї чи на роботі, між людьми різних націй, культур чи релігій, проблеми ВІЛ-інфікованих чи людей з обмеженими можливостями, формування здорового способу життя, запобігання наркоманії, алкоголізму, торгівлі людьми; пригнічення та насильства в його різноманітних проявах. Пригніченими називають людей або групи, які в певному аспекті – статевому, расовому, національному, соціальному, культурному, політичному, економічному, сексуальному позбавлені свого права на діалог і повагу до себе, на існування у людському суспільстві на рівноправних засадах тощо.

Форму проведення даного заняття педагог добирає, дотримуючись принципу оптимального добору форм, методів, засобів та прийомів роботи (година спілкування, зустріч, просвітницький (психологічний тренінг, конкурсно-ігрова програма, гра-експрес, рольова гра, вікторина, колективна творча справа (КТС) (жива газета, свято-презентація, усний журнал та інше), колективне ігрове спілкування, турнір знавців, колаж, виставка творчих робіт, конкурс-інсценізація, форум-театр, агітаційні дійства, музичні феєрії, інтелектуальна гра).

Проведення заняття з гендерної рівності в інтерактивній формі може бути ефективним засобом подолання гендерних стереотипів а також формування й утвердження гендерної культури.

Орієнтовна тематика занять гендерної грамотності

• «Абетка рівності»
• «Ми – різні, ми – рівні» (сценарій ігрової програми додається)
•  «Толерантність врятує світ»
•  «Я – хлопчик, я – дівчинка»  
• «Права та обов’язки кожного з нас»
• «Небезпечні ґендерні стереотипи»
• «Я захищаю себе від ґендерної дискримінації»
• «Ґендерна роль у засобах масової інформації»
• «Дерево рівності»
• «Права людини і дискримінація»
• «Я вибираю своє право на…»
• «Я відстоюю свою позицію»
• «Що нас об’єднує  і в чому ми – індивідуальності»
• «У колі ґендерних ролей»
• «Жінка і чоловік – дві половинки людства»
• «Я + Ти + Ми»
• «Школа рівних можливостей»
• «Він і Вона»
• «Ґендер і влада»

Організація роботи з питань гендерної культури дітей в дошкільних навчальних закладах.

  Сучасні особистісно-орієнтовані  позиції психології та педагогіки щодо ставлення особистості не можуть вважатися досконалими та ефективними, якщо в них не враховано специфіку статі.

            У старшому дошкільному віці триває розвиток тієї ланки самосвідомості, яка характеризує дитину як хлопчика чи дівчинку. Це можна спостерігати в щоденному вільному спілкуванні дітей, не започаткованому та неконтрольованому дорослими, де вони реалізують відповідний спосіб поведінки, особливо, коли оточення різностатеве. 

            Важливим напрямом роботи педагогічних працівників є робота з питань врахування особливостей протилежних статей, входження дитини в систему культурних норм поведінки та взаємин між статями.

            Малюк сам активно черпає інформацію з навколишнього оточення  про те, що його цікавить. Сучасний дошкільник статево соціалізується, отримуючи відповідні знання з потоку загальної інформації. Численні дослідники дотримуються думки, що ставлення до себе, до особи  власної та протилежної  статі у дитини складається не в результаті  якогось курсу навчання, а внаслідок засвоєння основних життєвих принципів під впливом та за сприяння дорослих.

            Останні десятиліття у свідомості багатьох батьків виховання синів і доньок відрізнялося хіба щодо їхніх обов’язків у господарчих справах та силу впливу на них (із дівчатками треба бути лагіднішими, а з хлопчиками – суворішими).

            Інформація, яку батьки або педагоги надають дітям, відповідаючи на їхні запитання щодо статей та відносин між ними, має значення лише в тому разі, якщо дитина відчуває, що дорослі сприймають її як особистість з почуттям власної гідності, не іронізують і не лицемірять з нею.  

            Глибокий слід у свідомості дитини  залишають повсякденні спостереження за власними батьками. Малі бачать, як мама займається суто жіночими справами, а тато – чоловічими. Усе це допомагає хлопчикові або дівчинці зрозуміти власну статеву роль у житті. Якщо в родині панує щира, сердечна атмосфера, в дитини не виникатиме таємного бажання віддати перевагу одному з батьків. На всі дитячі запитання, включно й статевого характеру, слід відповідати точно, стисло, правдиво.

            Психофізіологічні особливості хлопчиків та дівчаток варто обов’язково враховувати як  необхідність у роботі з дітьми дошкільного віку. Перераховуємо декілька з них:

• у хлопчиків та дівчаток різна швидкість фізичного дозрівання;
• мозок хлопчиків більш асиметричний, ніж у дівчаток;
• дівчатка дисципліновані та зосереджені до практичних завдань та дій;
• дівчатка схильні діяти за алгоритмом, краще виконують знайомі завдання;
• у дівчаток емоції впливають на зростання загальної активності, хлопчики на емоційний фактор реагують короткочасно.
• Важливо при врахуванні психофізичних особливостей враховувати такі педагогічні стратегії:
• надання змістових завдань з урахуванням статі дитини;
• враховувати особистий простір дитини в організації навчальної діяльності;
• враховувати способи сприйняття інформації;
• ініціювати спілкування з представниками протилежної статі задля   розгортання сюжетно-рольової гри, об’єднання зусиль у колективній праці;
• працездатність хлопчиків та дівчаток упродовж заняття різна, активність дівчаток вища.

            Рекомендуємо орієнтовну тематику занять для дітей середнього та старшого дошкільного віку дошкільного віку з питань формування гендерної культури особистості:

• «Ми – різні, ми – рівні»
• «Я – хлопчик, я – дівчинка»  
• «Права та обов’язки кожного з нас»
• «Дерево рівності»
• «Я вибираю своє право на…»
• «Що нас об’єднує  і в чому ми – індивідуальності».

Гендерна рівність очима дітей. Посилання  https://www.youtube.com/watch?v=MqMFlkLRTA0

Про цукерки і гендерну рівність . Посилання  https://www.youtube.com/watch?v=TFmouyWZqOc

Перелік рекомендованої літератури з питань формування гендерної культури особистості:

Законодавчо-правові засади гендерного виховання

1. Права людини: Міжнародні договори України. – Декларації. Документи. - 2-е вид. -   К: Юрінформ, 1992.- 199 с.    

2.  Наказ МОН України № 839 від 10 вересня 2009 року «Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту»

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року.»

Дошкільні заклади

1. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Наук.-метод. посібн. /Наук. Ред. Кононко О. Л.- К.: Ред. журналу «Дошкільне виховання», 2003.
2. Абетка рівності: Методичні рекомендації / Автор тексту: Павло Полянський. – Київ: Програма розвитку ООН в Україні, Представництво Європейської Комісії в Україні, 2007. – 13 с.  
3. Гончаренко А. М. Особливості виховання гуманних взаємин хлопчиків та дівчаток дошкільного віку .- К.: Пед. Думка, 199.- Кн. 2.- С. 102-109.
4. Кононко О. Л.  Статева свідомість як складова морального розвитку  дошкільника // Теоретико-методичні  проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – К.: Пед. Думка, 2000.- С. 234-238.